Діагностика чоловічої безплідності

Донедавна вважалося, що безпліддя діагностується переважно у жінок. Однак дослідження показали, що порушення фертильності однаково зачіпають і чоловіків. Важливо враховувати, що чоловіча безплідність може бути викликана різними факторами, включаючи порушення утворення сперматозоїдів, порушення еякуляції, обструкцію (перекриття) шляхів сім’явивідних та інші відхилення від норми. Тому обстеження чоловіка щодо його репродуктивного здоров’я відіграє важливу роль у процесі виявлення причин безпліддя і підвищує шанси на успішне зачаття.

Можливі причини чоловічої безплідності

Чинники, які можуть спричинити порушення фертильності у чоловіків, можна умовно розділити на кілька груп.

Системні захворювання:

• хвороби серця та судин;
• цукровий діабет; інсулінорезистентність;
• захворювання щитоподібної залози;
• порушення функції печінки чи нирок;
• гіперпролактинемія (підвищення рівня гормону пролактину в крові);
• гіперестрогенія у чоловіків (підвищення рівня естрогену в крові);
• зниження рівня тестостерону у чоловіків;
• гіпопітуїтаризм (зниження функції гіпофіза).

Захворювання яєчок:

• вроджені аномалії розвитку;
• злоякісні пухлини;
• варикоцеле (розширення судин пахової зони) та гідроцеле (водянка);
• ураження яєчок при вірусних захворюваннях (паротит, орхіт);
• травми яєчок.

Порушення кількості або якості сперми:

• знижена рухливість сперматозоїдів (астенозооспрермія);
• зменшення їх кількості у спермі (олігоспермія);
• порушення морфології чоловічих статевих клітин (тератозооспермія). Часто в спермограмі можуть виявлятися сукупність порушень (наприклад, астенотератозооспермія — порушення рухливості сперматозіодів через їх низьку морфологію — зниження якості сперматозоїдів).

Інші причини:

• запалення передміхурової залози (простатит);
• ретроградна еякуляція;
• гіпоспадія (вроджена аномалія сечівника);
• генетичні причини (муковісцидоз, AZF a, b, c);
• еректильна дисфункція.

До додаткових факторів, що негативно впливають на чоловічу фертильність, належать:

• інфекції органів малого таза (захворювання, що передаються статевим шляхом);
• вік старше 40 років;
• хронічний стрес;
• зайва вага;
• куріння та зловживання алкоголем;
• контакт із токсичними речовинами.

Визначення точної причини чоловічої безплідності відіграє важливу роль у виборі правильної терапевтичної тактики.

На початковому етапі лікар збирає інформацію, яка допомагає визначити можливі причини порушення фертильності. Особлива увага при цьому приділяється перенесеним захворюванням, інфекціям, частоті статевих контактів, лікам, що приймаються, і умовам праці та способу життя. Потім андролог проводить огляд та призначає додаткові тести.

Спермограма – важливе дослідження чоловічої фертильності

В останні роки у чоловіків відзначається значне зниження кількості сперматозоїдів в еякуляті, а також інші порушення якості сперми. Це настільки поширено, що ВООЗ ухвалила рішення про зниження нормального значення аналізу. Якщо 40 років тому нормою вважалося 60 млн сперматозоїдів на 1 мл еякуляту, то сьогодні цей показник становить лише 15-20 млн на 1 мл.

Тому спермограма є дуже важливим діагностичним дослідженням для чоловіків. Такий лабораторний аналіз виконують для перевірки кількості сперматозоїдів в еякуляті, для визначення їхньої рухливості, життєздатності та структурних особливостей.

Необхідно відзначити, що ризик чоловічого безпліддя збільшується за наявності порушення наступних показників сперми: концентрації, рухливості та морфології. Імовірність інфертильності зростає у 2–3 рази при відхиленні від норми в одному з цих параметрів, у 5–7 разів – у двох та у 16 ​​– у всіх трьох.

Щоб результат спермограми був вірогідним, чоловікові слід уникати статевих контактів від 3 до 5 днів. Дуже короткий період помірності з моменту останньої еякуляції може штучно знизити концентрацію сперматозоїдів, а занадто довгий здатний призвести до її збільшення та вплинути на такі параметри, як рухливість та морфологія.

MAR-тест (змішана антиглобулінова реакція)

Цей аналіз проводять при підозрі на імунну безплідність, коли спермограма показує погану рухливість або аглютинацію сперматозоїдів. За наявності антиспермальних антитіл спермії злипаються між собою. Це знижує їх життєздатність і рухливість, уповільнює рух у цервікальному слизі, що ускладнює чи перешкоджає процесу запліднення.

Появі антиспермальних антитіл можуть сприяти:

• уроджені аномалії статевих органів;
• інфекції, що передаються при статевому контакті;
• крипторхізм та варикоцеле;
• перекрут, травма або операція на яєчку, раніше перенесене оперативне лікування пахової грижі.

MAR-тест визначає відсоткове співвідношення статевих клітин з антитілами на поверхні до нормальних сперматозоїдів.

Інтерпретація результатів:

• від 0 до 10% – негативний;
• від 10 до 50% –  відхилення від норми, порушення функції сперматозоїдів;
• вище 50% –  позитивний (низькі шанси зачати дитину природним шляхом).

Навіть якщо результат аналізу є ненормальним, не слід сприймати це як вирок батьківству. MAR-тест – лише крок, який дозволяє підібрати правильні методи лікування безпліддя.